У більшості двигунів внутрішнього згоряння стопорні кільця встановлюються для захисту поршневих пальців від осьового переміщення під час роботи. У таких випадках поршневий палець все ще має обмежений осьовий люфт і може також обертатися в малому торцевому отворі та отворі поршневого пальця (так званий плаваючий штифт). В цьому полягає їх головна відмінність від двигунів із шатунами з фіксованим пальцем, у яких поршневий палець стискається в невеликий кінцевий отвір шляхом нагрівання. Стопорні кільця тут не використовуються.

Якщо поршень з плаваючим пальцем ремонтується або замінюється, під час повторного монтажу необхідно встановити нові стопорні кільця. Повторне використання може зменшити необхідну напругу кілець, і існує ризик того, що кільця можуть вилізти з канавок під час роботи через високе прискорення поршня.

Напрямок монтажу

Напрямок монтажу залежить від типу стопорного кільця. Розімкнуті (стопорні) кільця завжди встановлюються з отвором у положенні 6 або 12 годин у напрямку ходу. Кільця з дроту, виступами назовні, встановлюються у відповідні виїмки отвору для шпильки.

У деяких двигунах (наприклад, у двигунах типу Porsche Boxer) кінці кілець повинні підходити до певного циліндра та блоку. Тому завжди дотримуйтесь інструкцій виробника.

Кільця повинні повністю сидіти у своїх пазах - навіть легкий поворот забезпечує правильну посадку.

Важливо!

Зігнуті або деформовані стопорні кільця не можна використовувати повторно. Під час збирання стежте за чистотою та використовуйте багато чистої оливи. Більшість помилок, допущених при ремонті двигуна, пов'язані саме з забрудненням і відсутністю змащення.

Вдалого ремонту!

Mahle Technical Messenger