Ринку моторних олив, як і всім іншим ринкам, загрожує різного типу фальсифікат. Запрошуємо дізнатись про це більше.

"Викрито виробництво фальсифікованої оливи в Україні”, „У Москві викрито велике виробництво фальсифікованої оливи”, „В Запоріжжі фальсифіковані моторні масла розливали під брендовою маркою "ТНК"” – це тільки деякі з заголовків, які з’явились в галузевій пресі й інформаційних бюлетенях упродовж минулих років, які розповідають, що на ринку моторних олив кінцевий споживач може наразитися на недобросовісну продукцію. Тому варто задуматись, на чому може полягати фальсифікація на даному ринку і як правильно купувати оливу.

Фальсифікована олива

Різниця цін на оливи в межах визначеної ринкової категорії виникає з різних рівнів задекларованої якості. Кінцевий споживач платить за конкретну специфікацію якості, що вказана на етикетці, без можливості перевірити реальну якість рідини в каністрі.

Моторна олива визначеного виробника складається з базових олив та покращувальних добавок, що змішані відповідним чином і проходять випробування на стендах й в двигунах згідно з вимогами щодо якості. Якщо визначена формула оливи відповідає вимогам випробувань, то вона може бути вказана на етикетці продукту. Однак її можна вказати лише тоді, коли олива в упаковці виготовлене згідно з попередньо випробуваною на 100% формулою. Фальсифікат може з’явитись в каністрі моторної оливи коли:

• Були застосовані інші базові оливи, що не входять в оригінальну тестову формулу згідно з вимогами специфікації якості, яку можна побачити на етикетці;
• Були застосовані інші покращувальні добавки, не вказані в оригінальній тестовій формулі за вимогами специфікації якості, зазначеної на етикетці;
• Були застосовані компоненти, вказані в оригінальній тестовій формулі згідно з вимогами специфікацій якості, але в інших кількостях та пропорціях;

Крім  цих випадків можливий також продаж олив невідомих марок (no name) в упаковках відомих брендів.

Моніторинг якості олив

На практиці, враховуючи затрати на випробовування, неможливо провести оцінку реальної якості оливи, вибраної кінцевим споживачем. У певній мірі на допомогу приходять галузеві організації, такі як ATIEL, VLS або API, які докладають зусиль для моніторингу якості олив на ринку.

Галузевий кодекс виробництва й продажів моторних олив розробила й постійно актуалізує європейська організація ATIEL. Доказом того, що виробник олив дотримується галузевого кодексу є так звана декларація відповідності вимогам системи EELQMS. Перелік виробників, які декларують відповідність з цією системою, тобто, дотримання галузевих правил fair play доступний на сторінці www.atiel.org. Від листопада минулого року даний перелік розширено інформацією про назви продуктових ліній, які виготовляють згідно з правилами EELQMS. Протягом декількох років організація ATIEL проводить на європейському ринку вибірковий моніторинг якості олив, виготовлених виробниками, які декларують відповідність з системою EELQMS й таким чином кожен підписант виражає згоду на аналіз якості зразків своєї продукції. Тому щоб бути впевненим у якості моторної оливи, достатньо впевнитися, що  вона виготовлена виробником, який знаходиться в списку підписантів EELQMS й подбати про те, щоб вона куплена безпосередньо у виробника або в авторизованих  пунктах продажу. Звичайно, більшу впевненість в реальній якості продукту будемо мати при закупівлі оливи в каністрах, ніж при закупівлі чи заміні оливи "з бочки".

Упущення з боку виробників

Другою, менш відомою проблемою, яка відноситься до теми, що ми обговорюємо, є часткова й часто несвідома фальсифікація якості продукції виробниками у вигляді декларації на етикетці частково відповідних рівнів якості, про що йдеться в рапортах Британської організації VLS, які доступні за адресом www.uklavls.org.uk. Наприклад, на етикетці одного продукту можна побачити ряд рівнів якості: ACEA A3/B4 та ACEA C3, причому, олива відповідає вимогам тільки одному з цих класів і в результаті частина споживачів платить за оливу, яка не відповідає їхнім очікуванням і потребам. Також існує значна різниця між оливами, які відповідають вимогам  класу якості ACEA C2, та оливами, які відповідають вимогам ACEA C2 (за винятком енергоощадності). З точки зору споживача, оливи, що не відповідають вимогам для класу якості, взагалі не повинні пов’язувати себе з ACEA C2, і їх  можна вважати неповноцінними оливами. В загальному, специфікації автомобільних олив, як галузеві, так й власні специфікації автовиробників, розрізняють стандартні оливи від олив типу low/mid SAPS таким чином, що їх комбінації в одному продукті неможливі.

Практичні вказівки

У доданій таблиці, розробленій ATIEL, знаходиться інформація про класи якості, які теоретично можуть спільно декларуватись на етикетках (зелений колір), також є класи, які виключають один одного (оранжевий колір) або є класами, спільна декларація яких не є неможливою, але спільний діапазон певних параметрів звужений (сірий колір). Це означає, що розробка таких олив складніша й тому вони менш популярні на ринку. У полях таблиці також вказані фізико-хімічні параметри, від яких залежить дана класифікація. Користуючись нею можна перевірити, чи олива в описі якості немає рівнів, які виключають один одного.

При виборі олив варто довіряти перевіреним брендам, в процесі виготовлення яких проводився ретельний контроль якості. Наприклад, фірма LOTOS Oil виготовляє оливу LOTOS SYNTHETIC C2+C3 SAE 5W-30 класу якості як С2, так і С3 згідно з ACEA, яка в критичному для цієї комбінації тесті CEC L-54-96 (M111) показує ріст енергоощадності 2,6% щодо референтної оливи RL191 (мінімальний показник енергоощадності класу ACEA С2 – 2,5%), забезпечуючи характерну для класу ACEA С3 в’язкість HTHS, яка складає 3.5 сР. Це підтверджує декларацію про відповідність продукту класам якості згідно з ACEA С2 та ACEA С3.

Як зробити правильний вибір?

            Кінцевий споживач не в стані оцінити реальну якість моторної оливи. Довіра при покупці зростає, якщо купуємо продукти:

• Виготовлені підписантами угоди EELQMS, бренди яких перераховані на сторінці www.atiel.org;
• Якість згідно ACEA становить допустиму або можливу (згідно з доданою таблицею);
• Які перебувають в переліку олив, формально допущених / схвалених для застосування автовиробниками;
• Куплені безпосередньо у виробника або в авторизованих пунктах продажу.

Таблиця сумісності рівнів якості згідно АСЕА (джерело www.artiel.org за згодою ATIEL)

Зелений колір – рівні якості, які можна разом декларувати в одному продукті. Сірий колір – рівні якості, спільна декларація яких не є неможлива, але малоймовірна на етикетках одного продукту. Оранжевий колір – рівні якості, які виключають один одного і їх неможливо одночасно вказувати на етикетці. NTHS – динамічна в’язкість HTHS в 150 С. SA – сульфатна зола. TBN – загальна лужність. Phos – вміст фосфору. M111FE – енергоощадність під час тесту в двигуні. NV – вміст летючих частинок по методу Noacka.   

 П. Немець, LOTOS Oil

"Сучасна Автомайстерня" № 7-8 ( 114 ) 2017