Робота автомобільного механіка має небагато спільного з рутиною. З одного боку, марки автомобілів повторюються і ми маємо справу з типовими поломками, а з іншого, якщо ми припустимо, що в даній моделі вийшло з ладу "те саме", то швидше за все матимемо справу з зовсім іншою несправністю.

 Однакові несправності, які повторюються, трапляються тільки тим, хто добре розуміється в діагностиці. Такі спеціалісти можуть повністю зрозуміти фізичні явища, роботу систем, залежності між різними функціями. Як кажуть, вони "в темі".

Приглядаючись до роботи такого фахівця, одразу видно, що він не просто рутино вгадує поломку, а ретельно та уважно аналізує явища, які виникають в даному технологічному процесі. Тоді також не проблема вказати причини поломок, які виникли. Така людина розуміє, що діється в автомобілі від початку до кінця. Але трапляються й такі «спеціалісти», що протягом багатьох років не розуміють процесів, з якими мають справу кожного дня. Вони не знають величин тиску палива, не знають, що повинен показувати витратомір, коли вмикається клапан EGR і т.д. Такі майстри також ремонтують автомобілі, але це займає у них набагато більше часу, вони виснажуються на роботі й ніколи не досягнуть майстерності справжніх професіоналів.

Давайте придивимось до роботи в двох областях: у типовій діагностиці двигуна та пошуку несправності вказівників на панелі приладів.

Діагностика двигуна

Кожен з нас знає, що серед елементів двигуна, які часто виходять з ладу (або неправильно функціонують), є елементи, що наражаються на вібрації й забруднення, наприклад, клапани EGR, датчики тиску (MAP) й витратоміри (MAF), електричні роз’єми, наконечники трубопроводів вакууметричного тиску й подібні деталі. Якщо ми розуміємо, як циркулює повітря в цих елементах і звідки беруться забруднення, то зможемо швидко поставити правильний діагноз. Слідкуючи за роботою фахівців діагностів, я помічаю, що вони, знаючи добре фізику й хімію даних явищ, не зупиняються лише на зчитуванні даних із сканера, а проводять додаткові вимірювання. Вони встають з-за керма й ставлять сканер поряд з двигуном, щоб мати можливість стежити за змінами поточних параметрів під час симуляції, які вони самі створюють. Вони від’єднують деякі трубопроводи вакууметричного тиску, затискають резинові трубопроводи й викликають деякі перешкоди в роботі двигуна, щоб виявити несправності.

Щоб бути таким підготовленим діагностом, треба знати будову даної системи (як з’єднані системи подачі й відтоку повітря і вихлопних газів), а також знати величини, які повинен показати сканер при конкретних симуляціях. Напевно, це не тільки досвід, здобутий в результаті багаторазового ремонту цього самого типу автомобіля, але також записані й обдумані нотатки. Крім того, треба знати напам’ять одиниці, в яких подаються параметри, а також вміти їх швидко обраховувати. Без таких вмінь робота не є оптимальною і ми марнуємо багато часу на вгадування, що вийшло з ладу. Під час пошуку несправностей, що важко виявити, звернімо увагу на помилки, які можна допустити:

• Ми не знаємо, з якою системою управління маємо справу. Ми не знаємо, чи це, наприклад, Simtec чи Motronic;
• Нас не цікавить тип витратоміра, бо в нас і так відсутні нотатки відносно величин, які він повинен показувати;
• У нашому розпорядженні тільки один манометр, хоча, як підказує логіка, ми повинні застосувати як мінімум два, щоб бачити, який вакууметричний тиск в системі й, наприклад, в управлінні системою турбонаддуву;
• Підключаємо манометри за допомогою будь-якого наявного трубопроводу;
• Не користуємось спеціальними затискачами для закріплення гумових трубопроводів, але зате вирішуємо проблему за допомогою випадкових плоскогубців й дротів;
• Замість того, щоб спостерігати за змінами на манометрах та мультиметрах одночасно з показами на діагностичному сканері, ми постійно відриваємось від роботи, бо сканер знаходиться в салоні автомобіля.

Несправні вказівники на панелі приладів

Тепер перейдемо до іншого прикладу, цього разу з області точних ремонтів. Майстри, які займаються ремонтом електроніки, своїм підходом до роботи багато в чому нагадують механіків, бо також навчаються на реальних прикладах.

Вони вимушені експериментувати, поки дізнаються, що є несправним в даному електронному пристрої. Оскільки поломка часто буває нетиповою, наприклад, у вигляді перегорілого електронного елементу, а несправність проявляється  часу від часу, то вони мусять ризикувати й міняти один з елементів. Якщо це не допоможе, вони пробують  наступні деталі, поки не натраплять на несправний елемент.

Придивимось до несправності, яка полягає в тому, що інколи на панелі приладів не відображається швидкість автомобіля. Причиною цього може бути несправний роз’єм, несправний моторчик стрілки, може бути також несправний мікропроцесор. Оскільки ми маємо на заміну подібні пристрої, то можемо спробувати замінити моторчик. Якщо це не допомагає, то ми заміняємо інші деталі. Може виявитися, що несправний – мікропроцесор, оскільки саме ця деталь часто виходить з ладу. Але поки ми наберемося досвіду, доведеться експериментувати, що не завжди оцінять автовласники. Втім, ці спроби є для нас не тільки наукою. Перш за все ми хочемо надати послугу якомога дешевше. Для нас навчання важливе, бо в даний момент ми виконуємо певні уроки, які необхідно зробити до кінця. Нам необхідно видрукувати інтегральні схеми, з якими маємо справу під час роботи. Можна навіть описати, в яких приладах даний мікропроцесор використовувався, як обробляється сигнал і яким чином здійснюється управління моторчиком. За першим разом це займе трохи більше часу, але в майбутньому такі знання нам допоможуть.

Так працюють професіонали

Після прикладу з ремонтом електроніки, задумаємось на мить чи ми не допускаємо елементарних помилок. Ми можемо мати в своїй практиці багато успішних ремонтів та продовжувати допускати ті самі помилки. Варто подивитись на нашу роботу й задуматись, чи ми насправді дотримуємось технічної культури. Представимо вашій увазі декілька вказівок про те, як повинні працювати справжні професіонали:

• Необхідно користуватись професійними вимірювальними інструментами, які не будуть обманювати і крім того, ми не марнуватимемо час на постійне вмикання і вимкнення, бо показники зникають або мають неймовірні величини;
• Шануймо деталі, які ремонтуємо і не залишаємо жирних плям на панелі приладів;
• Під час демонтажу звертаємо увагу на шини панелі приладів, щоб потім не доходило до помилки – до ремонту висвітлювались всі вказівники, а після – виникли смуги чи інші недоліки.
• Перш ніж зняти стрілки (найкраще їх легко викрутити в протилежному до робочого руху напрямку), необхідно звернути увагу або позначити їх робоче положення, і не приблизно, а з великою точністю;
• Демонтаж панелі приладів вимагає терплячості, особливо під час відгинання пластмасових кріплень, тому необхідно постаратись усіх їх зберегти, а не залишати частину обірваними;
• Контакти паяємо старанно, збираючи старий, використаний припій;
• При нагоді замінюємо зношені лампочки (навіть якщо вони ще світять, але вже дуже тьмяні);
• Наприкінці, коли ми монтуємо панель приладів, закріплюємо її всіма гвинтами з відповідною силою, так щоб вони тримали, а не призводили до тріщин пластмасових кріплень.

М. Слупський

"Сучасна Автомайстерня" № 6 ( 113 ) 2017